Як за допомогою конструктора LEGO створити робота, здатного допомагати археологам зберігати стародавні знахідки? Такі завдання вже не здаються фантастикою для учнів Іллінецького ліцею №2.
Тут діють гуртки робототехніки, де школярі не просто складають моделі та вчаться програмувати, а розробляють власні інженерні проєкти, шукають рішення для реальних проблем і випробовують свої ідеї на всеукраїнських змаганнях.
Гуртки працюють із 2024 року. До занять залучають учнів початкової та старшої школи. Для роботи використовують конструктори LEGO Spike Prime, до яких входять програмований хаб, сервомотори й датчики. За їхньою допомогою діти створюють механізми, вчаться керувати їхніми рухами та виконувати різноманітні завдання.
Спочатку це прості конструкції, які допомагають зрозуміти принципи роботи датчиків і програмування. Згодом завдання ускладнюються: школярі мають проводити математичні розрахунки, налаштовувати механізми та домагатися, щоб робот виконував команди максимально точно.
«Суть не тільки в тому, щоб скласти машинку. Ми працюємо з інноваційними проєктами — створюємо роботизовані системи, які можуть полегшувати роботу людини в різних сферах. І ці проєкти потрібно не лише скласти та запрограмувати, а й захистити, презентувати свою ідею», — розповідає вчитель інформатики та математики, керівник гуртків робототехніки Вячеслав Лакеєв.
Однією з найцікавіших розробок ліцеїстів став проєкт «Архео-Захисник». Це автономний роботизований комплекс, покликаний допомагати археологам під час виявлення та дослідження артефактів. Він передбачає сканування знахідки, створення її 3D-копії, миттєву хімічну консервацію безпосередньо на місці розкопок, а також обережне вилучення за допомогою спеціального м’якого захвату та транспортування до лабораторії.
Ідея виникла з проблеми, з якою стикаються фахівці: стародавні предмети можуть пошкоджуватися під час вилучення з ґрунту та подальшого дослідження. Тож школярі спробували розробити систему, яка допоможе зберегти знахідку та мінімізувати ризик її руйнування.
Над проєктом учні працювали, застосовуючи знання одразу з кількох шкільних предметів. Математика знадобилася для точних розрахунків руху механізмів, фізика — для розробки м’якого захвату, а хімія — для дослідження речовин, які допомагають зафіксувати артефакт і захистити його від руйнування.
Та на цьому юні інженери не зупинилися. Працюючи над розробкою, вони побачили, що подібний принцип можна застосовувати й для інших завдань, зокрема під час розмінування територій. А можливості самого конструктора планують розширювати за допомогою штучного інтелекту, щоб створювати складніші моделі.
Результати роботи школярів уже отримали визнання на всеукраїнському рівні. У 2025 та 2026 роках команди ліцею проходили відбір і брали участь у фіналі змагань у Києві. За підсумками змагань учасники здобули друге місце в номінації «Найвищий бал гри роботів», а проєкт «Архео-Захисник» відзначили нагородою в номінації «Інноваційний проєкт».
Під час змагань важливі не лише технічні можливості робота, а й витримка та злагодженість команди. За словами Вячеслава Лакеєва, учасникам потрібно виконати 15 місій усього за дві з половиною хвилини. Для цього необхідно швидко змінювати маніпулятори, точно налаштовувати механізми та діяти без зайвих вагань.
Окремий етап — презентація та захист власної розробки. Дітям потрібно пояснити, яку проблему вони прагнули розв’язати, як працює їхня система та чому запропоноване рішення може бути корисним. Так гурток допомагає розвивати не лише технічні, а й комунікаційні навички, вчить працювати в команді та впевнено представляти власні ідеї.
Для дев’ятикласника Олексія Шимка робототехніка стала можливістю не просто знайомитися із сучасними технологіями, а й замислюватися над професійним майбутнім.
«Нашому поколінню потрібно вміти розв’язувати складні проблеми, яких у світі зараз дуже багато. І саме робототехніка дає змогу не тільки досліджувати, а й вирішувати їх за допомогою власних знань», — говорить школяр.
Найбільше Олексій пишається саме проєктом «Архео-Захисник». Каже, команда намагалася врахувати одразу кілька проблем, із якими стикаються археологи, та створити систему, здатну зберігати знахідки, виготовляти їхні 3D-копії й доправляти до місця подальшого дослідження. У майбутньому хлопець планує й надалі пов’язувати своє життя з інженерією, роботами та комп’ютерними технологіями.
Набори LEGO, з якими працюють гуртківці, ліцей отримав за підтримки Фонду Східна Європа в межах програми EGAP. Водночас розвиток напрямку потребує постійного навчання: керівник гуртків щороку проходить спеціальну підготовку в Києві, де тренери передають педагогам нові знання та методики, які ті згодом застосовують у роботі з дітьми.
У ліцеї переконані: такі заняття дають школярам значно більше, ніж уміння складати й програмувати роботів. Вони вчаться мислити нестандартно, поєднувати теорію з практикою, не боятися складних завдань і доводити власні ідеї до результату. А головне — розуміти, що технології можуть бути не просто захопленням, а інструментом для розв’язання проблем, які стоять перед суспільством уже сьогодні.
