12 Червня, 2026

Двоє Захисників з Оратівської громади посмертно нагороджені за мужність і незламність

Нещодавно у стінах Вінницької районної військової адміністрації відбулася церемонія передачі державних відзнак. Нагороди вручили родинам Захисників, які віддали життя за Україну, виконуючи бойові завдання на найгарячіших напрямках фронту. У ході заходу вшанували пам’ять полеглих воїнів, чия мужність і самопожертва стали символом незламності українського війська.

Про вручення посмертних державних і відомчих нагород родинам полеглих військовослужбовців з Оратівщини повідомляє Оратівська селищна рада.

Відзнака за мужність і незламність

Відповідно до Указу Президента України, посмертно нагороджено:

  • старшого солдата Олега Володимировича Матвіяшина із села Новоживотів — орденом «За мужність» ІІІ ступеня;
  • солдата Олексія Івановича Чорноноса із села Скоморошки — орденом «За мужність» ІІІ ступеня та відзнакою Міністерства оборони України «Залізний Хрест».

Державні нагороди родинам загиблих Захисників передали в знак глибокої шани та вдячності за їхній подвиг.

Олег Матвіяшин: шлях воїна, який пройшов найгарячіші точки війни

Олег Володимирович Матвіяшин проходив службу у складі 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади. Виконував обов’язки радіотелефоніста безпілотних літальних апаратів у підрозділі артилерійської розвідки.

Боєць брав участь у бойових діях на Миколаївському напрямку, а також у районах Авдіївки, Куп’янська, Лимана, Слов’янська, Курахового, на Запорізькому та Харківському напрямках.

За час служби був відзначений низкою державних і відомчих нагород, зокрема почесним нагрудним знаком «Золотий Хрест», медалями «За оборону України», «За сумлінну службу», «За мужність і відвагу», а також іншими відзнаками.

Загинув 25 грудня 2025 року поблизу населеного пункту Гришине Покровського району.

Олексій Чорнонос: сапер, який тримав на собі небезпечну тишу фронту

Олексій Іванович Чорнонос виконував бойові завдання у складі інженерно-саперного відділення зведеного загону 49-ї окремої бригади розгородження Сил підтримки Збройних Сил України.

Загинув 15 грудня 2025 року в районі села Шевченкове Покровського району.

Пам’ять, що залишається назавжди

У громаді наголошують: подвиги полеглих Захисників назавжди залишаться частиною історії України. Їхня мужність, самопожертва та вірність присязі є прикладом для майбутніх поколінь. Пам’ять про них зберігатимуть у серцях рідних, побратимів та всієї Оратівської громади.