В Україні розвивають культурно-просвітницьку платформу «Україна. Світ Трипілля», яка покликана переосмислити значення Трипільської культури та зробити її частиною сучасного культурного простору. Проєкт поєднує літературу, театр, цифрові технології та VR, а його організатори прагнуть популяризувати давню історію України в країні та за кордоном.
Повномасштабна війна актуалізувала питання не лише територіальної цілісності України, а й збереження її історичної пам’яті та культурної ідентичності. На цьому тлі Трипільська культура, історія якої сягає понад семи тисяч років, стає одним із напрямів сучасної культурної дипломатії.
Саме на популяризацію цієї спадщини спрямована платформа «Україна. Світ Трипілля», яку реалізують Благодійний фонд «МХП-Громаді» та ГО «Наша Основа».
Організатори зазначають, що прагнуть представити Трипілля не лише як археологічну культуру, а як важливу складову української історичної спадщини. Для цього тему розкривають через різні сучасні формати — від книжок і театральних постановок до віртуальної реальності.
Один із ініціаторів платформи, заступник СЕО МХП зі сталого розвитку та голова Наглядової ради БФ «МХП-Громаді» Юрій Мельник наголошує, що культура є довгостроковою інвестицією в розвиток країни.
«В МХП ми давно сприймаємо культуру як стратегічну інвестицію в майбутнє країни. Разом із Благодійним фондом „МХП-Громаді“ ми системно підтримуємо музеї, книговидання, сучасний театр, документальне кіно, літературні фестивалі й інші культурні ініціативи, які допомагають українській культурі бути видимою в Україні та за її межами», — каже Юрій Мельник.
За його словами, платформа має продемонструвати масштаб історії українських земель задовго до появи Київської Русі та козацької доби.
Від книжки до театру
У межах платформи вже реалізовано низку культурних проєктів. У 2025 році БФ «МХП-Громаді» спільно з ГО «Наша Основа» видав спеціальний випуск журналу «Антиквар. Через Трипільську оптику» українською та англійською мовами.
У 2026 році вийшла пригодницька повість Олександра Зінченка «Два мільйони світанків. Трипільська таємниця», видана «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Книга поєднує сучасний сюжет із розповіддю про Трипільську культуру та історію археолога і поета Олега Ольжича. Ілюстрації до видання створив В’ячеслав Снісаренко.
За словами доктора історичних наук, археолога та консультанта проєктів платформи Михайла Відейка, сучасні культурні формати можуть допомогти зробити наукові знання доступнішими для широкої аудиторії.
«Вдивляючись у наше минуле, ми краще починаємо розуміти себе і ті виклики, які нас оточують зараз чи будуть оточувати в майбутньому. Знаєте, кожен, хто торкається цієї культури, має відчути той грандіозний шлях, який вона пройшла. Минуле — це фундамент майбутнього», — йдеться у книзі.
Ще одним напрямом платформи стане театр. Наразі тривають репетиції вистави «Не розходьтесь. Трипілля», яку режисує Тамара Трунова. Прем’єру заплановано на кінець жовтня у Київському академічному театрі драми і комедії на Лівому березі.
Проєкт став одним із переможців конкурсної програми «Культура під час війни» за підтримки Українського культурного фонду.
Тамара Трунова зазначає, що робота над виставою для неї є можливістю поговорити про українську історію без спрощень.
«Мене захоплює сама спроба повернути собі право на власну історію, але не втративши право на незнання, сумнів, цікавість і повагу до альтернативних поглядів», — говорить режисерка.
За її словами, вистава має спонукати глядача не лише пишатися минулим, а й ставити складні запитання та намагатися осмислювати історію критично.
Трипілля у форматі VR
Одним із ключових проєктів платформи стане VR-виставка «Україна. Світ Трипілля», підготовлена за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Культурна спадщина».
Презентація виставки запланована на початок жовтня 2026 року в Музеї історії Києва.
Віртуальна експозиція дасть можливість ознайомитися з предметами з колекцій Національного музею історії України та Музею історії міста Києва. Серед експонатів — антропоморфні та зооморфні скульптури, знаряддя праці, керамічний посуд, предмети побуту та зброя.
Керівник VR-проєкту Дмитро Матяш розповідає, що над створенням виставки працювали понад десять фахівців різних напрямів — музейні експерти, дизайнери, VR-розробники, 3D-дизайнери, фахівці зі створення віртуальних турів, ШІ-інженер, технічний дизайнер і відеомонтажер.
«Відкриємо двері до світу, який існував на українських землях понад сім тисяч років», — зазначає Дмитро Матяш.
Віртуальна екскурсія складатиметься з двох частин. Перша передбачатиме музейний простір із графічно-текстовими стендами, відеоматеріалами та 3D-експонатами. Окремо будуть представлені теми побуту, ремесел, землеробства, духовного світу, архітектури та соціальної організації трипільських поселень.
Друга частина передбачатиме занурення в реконструйоване трипільське поселення. Користувачі зможуть відвідати житла, господарські приміщення, гончарну майстерню, сакральну зону та інші локації.
«Другою частиною віртуальної екскурсії стане занурення в реконструйоване трипільське поселення, створене на основі історичних й археологічних даних. Користувач зможе відвідати житла, господарські простори, майстерню гончара, сакральну зону й інші локації. У цій частині передбачені інтерактивні елементи й гейміфікація», — пояснює Матяш.
Від музею — до українських шкіл і світу
Організатори планують зробити VR-проєкт доступним не лише відвідувачам музею. Виставку планують поширювати через посольства України за кордоном.
«Одним із напрямів стане поширення виставки через посольства України за кордоном. Благодійний фонд „МХП-Громаді“ має меморандум про співпрацю з Міністерством закордонних справ України та вже налагоджену взаємодію з нашими амбасадами в інших країнах», — розповідає Дмитро Матяш.
Окремий напрям — використання проєкту в освітньому процесі. Передбачається, що школярі зможуть отримувати доступ до віртуальної виставки онлайн. Для проведення уроку, за словами Матяша, школі буде достатньо ноутбука, інтернету та проєктора або екрана.
«Це дасть можливість використовувати віртуальний музейний продукт у навчальному процесі та зробити тему Трипілля більш наочною, інтерактивною та цікавою для учнів», — зазначає керівник VR-проєкту.
У квітні 2026 року «Кукутень-Трипільська цивілізація» була внесена Україною до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як транскордонна номінація спільно з Молдовою та Румунією.
Амбасадором платформи «Україна. Світ Трипілля» став президент України у 2005–2010 роках Віктор Ющенко, який багато років цікавиться Трипільською культурою.
Він вважає, що Україна має активніше представляти цю спадщину у світі.
«Ми живемо на землі культури, яка на дві з половиною тисячі років старша за Вавилон і Єгипет. Проте в нас досі нема жодного національного музею, присвяченого Трипільській цивілізації. Жодного! А Трипілля — це наш Вавилон», — заявляє Ющенко.
На думку учасників платформи, поєднання науки, культури та сучасних технологій може зробити Трипільську спадщину впізнаванішою для української та міжнародної аудиторії. Організатори планують і надалі розвивати проєкт через літературу, театр, цифрові продукти, освіту та культурну дипломатію.
Із 2 жовтня 2026 року відвідувачі Музею історії Києва зможуть зануритися у світ Трипілля у форматі VR. Віртуальна виставка не лише дозволить побачити реконструйований простір давньої цивілізації, а й взаємодіяти з ним, відкриваючи маловідомі сторінки історії Трипілля.