Іллінці — місто на Вінниччині, яке поєднує спокій невеликого населеного пункту з амбітними ідеями та прагненням до розвитку. Тут зберігають унікальну геологічну спадщину, навчають дітей робототехніки, створюють простір підтримки для ветеранів та їхніх родин, а також об’єднують зусилля задля реалізації освітніх, культурних і молодіжних ініціатив.
За зовнішньою камерністю міста — чимало цікавих історій, людей та проєктів, які формують його сьогодення і майбутнє.
Журналісти медіахолдингу «Новини Вінниці» запрошують відкрити для себе Іллінці з нового боку — місто, у якому значно більше цікавого, ніж здається на перший погляд.
Іллінецький кратер: космічна історія, яка стала туристичною родзинкою громади
Близько 400 мільйонів років тому на території сучасної Іллінецької громади відбулася подія планетарного масштабу. Велике космічне тіло зіткнулося із Землею, утворивши Іллінецький кратер — одну з найдавніших астроблем України.
За однією з версій, під час польоту метеорит розколовся на три частини. Дві з них розташовані поблизу села Лугова Іллінецької громади, ще одна — у селі Іванька Липовецької громади.
Директорка Іллінецького краєзнавчого музею Вікторія Настич розповідає, що під час зіткнення космічного тіла із Землею температура була надзвичайно високою. Земля охолоджувалася протягом тривалого часу.
Місцеві жителі здавна використовували темно-буру породу, яку знаходили поблизу кратера. З неї споруджували підмурки будинків та виготовляли жорна. Люди вірили, що цей камінь добре зберігає тепло й захищає від холоду. А борошно, змелене на таких жорнах, і сьогодні вважають особливо смачним.
Наукове дослідження Іллінецької астроблеми розпочалося ще у XIX столітті. Однак її метеоритне походження вдалося довести лише у 1970-х роках. Геологи Антон Вальтер і Василь Рябенко звернули увагу на вміст нікелю та кобальту в породах.
До вивчення кратера долучалися й місцеві науковці. Зокрема, земляк Валерій Криводубський порівнював зразки іллінецької породи з матеріалами метеоритного кратера на Таймирі. За словами Вікторії Настич, результати дослідження підтвердили їхню схожість.
Під час розкопок у породі також виявили дрібні частинки алмазів та великий агат. Щодо подальшої долі останнього існують різні версії: одні джерела повідомляють, що камінь потрапив до колекції Берлінського музею, інші — що він зник.
Іллінецький кратер має особливе значення не лише для науки. Це єдина в Україні астроблема, яка частково виходить на поверхню Землі. Унікальне походження місцевості приваблює туристів, дослідників і фотографів. А дехто з відвідувачів приїжджає сюди, щоб відчути особливу атмосферу місця, зібрати лікарські рослини чи загадати бажання.
Робототехніка у школі: як іллінецькі учні створюють технології майбутнього
У Іллінецькому ліцеї №2 майбутнє не лише вивчають за підручниками — його конструюють, програмують і випробовують на практиці. Із 2024 року в закладі працюють гуртки робототехніки, де школярі різного віку вчаться створювати механізми, керувати ними за допомогою програм і знаходити нестандартні рішення.
Учні не просто складають роботів із деталей. Кожну розробку потрібно запрограмувати, перевірити в роботі, вдосконалити, а згодом представити та захистити.
«Ми складаємо роботизовані системи, які дозволяють полегшувати роботу людини в тих чи інших сферах діяльності. І ці проєкти треба не тільки скласти і запрограмувати, а їх треба ще захистити. І отут вже йде складність», — розповідає керівник гуртка, учитель інформатики та математики В’ячеслав Лакеєв.
Одним із найцікавіших проєктів, над якими працюють школярі, став «Археозахисник». Це автономна роботизована система, покликана допомагати археологам знаходити та досліджувати артефакти.
За допомогою спеціальних технологій знахідку сканують, створюють її тривимірну копію, після чого фіксують і відправляють до лабораторії для подальшого дослідження.
Робота над такими проєктами вимагає від дітей точності, наполегливості та вміння працювати в команді. Водночас школярі застосовують на практиці знання з математики, фізики та хімії.
Під час змагань учасникам потрібно виконати 15 місій лише за дві з половиною хвилини. Тому важливими є не тільки технічні можливості роботів, а й швидкість ухвалення рішень та злагодженість команди.
Учень 9 класу Іллінецького ліцею №2 Олексій Шимко переконаний, що такі заняття допомагають молодому поколінню підготуватися до викликів сучасного світу.
«Нашим поколінням потрібно зараз вміти розв’язувати важкі проблеми, яких зараз у світі дуже багато. І саме робототехніка дає нам змогу не тільки досліджувати, а ще й вміти розв’язувати такі проблеми своїми знаннями», — зазначає школяр.
Набори LEGO для занять ліцей отримав завдяки підтримці Східноєвропейського фонду в межах програми eGAP.
«Точка опори»: простір, де ветерани та їхні родини можуть знайти розуміння
В Іллінецькій громаді проживає понад 800 ветеранів. За кожною цифрою — особиста історія, родина та досвід, який змінила війна. Для тих, хто переживає втрату, чекає на рідних із фронту або повертається до цивільного життя, особливо важливо мати поруч людей, які здатні зрозуміти без зайвих пояснень.
Саме з такою метою в Іллінцях створили громадську спілку «Ветеранський простір. Точка опори». Її очолює Тетяна Огородник. Для жінки ця діяльність має особисте значення: її чоловік зник безвісти у листопаді 2022 року.
Пережитий досвід допоміг їй зрозуміти, наскільки важливо не залишатися наодинці зі своїми переживаннями та мати можливість спілкуватися з людьми, які проходять через подібні випробування.
«Якийсь період ти хотів закритися і нікуди нікому не відкриватися, а потім прийшов момент, і ти розумієш, що тобі вже просто тісно в тій самотності, хочеться людей. І от так от, крок за кроком, по чуть-чуть, спочатку була моя громадська організація, потім зібралися однодумці», — розповідає Тетяна Огородник.
Особливість простору — принцип «рівний рівному». Тут працюють люди, яких війна торкнулася безпосередньо: ветеран з інвалідністю, сестра загиблого військовослужбовця та дружина ветерана з інвалідністю.
У просторі організовують майстер-класи, екскурсії, спільні заняття та зустрічі. До заходів долучають дітей загиблих і зниклих безвісти захисників, родини військових, ветеранів з інвалідністю та внутрішньо переміщених людей.
Кожен може знайти тут щось своє: поспілкуватися, спробувати нову справу або просто побути серед людей, які розуміють його переживання.
Ініціативи учасників простору часом виходять за межі звичних форматів. Наприклад, жінки виявили бажання спробувати стрільбу. Команда знайшла можливість організувати таке заняття за участі досвідченого мисливця та з дотриманням необхідних вимог.
Водночас підтримка потребує не лише спільних зустрічей. Одним із викликів залишається психологічна та юридична допомога. Штатного психолога у просторі немає, тому команда співпрацює з громадськими організаціями з Вінниці, які забезпечують психологічну підтримку онлайн. Також актуальною залишається потреба в юридичних консультаціях.
На функціонування простору щороку передбачають близько мільйона гривень. Ці кошти спрямовують на оплату праці чотирьох працівників, комунальні послуги, придбання матеріалів та організацію поїздок. За потреби до облаштування простору долучається й громада, зокрема допомагає створювати доступне середовище.
Партнерство заради розвитку: які ініціативи отримують підтримку в Іллінцях
Розвиток громади залежить не лише від ресурсів, а й від можливостей, які отримують її мешканці для втілення власних задумів. В Іллінцях одним із напрямів такої роботи стала співпраця громадської організації «Ми — Вінничани» та благодійного фонду «МХП — Громаді».
Як розповідає голова Іллінецького місцевого осередку ГО «Ми — Вінничани» Сергій Крижановський, партнерство триває близько трьох років. За цей час підтримку отримували освітні, культурні, спортивні та молодіжні проєкти.
Серед напрямів — програма «Професійне зростання», завдяки якій мешканці громади отримували гранти для подальшого розвитку та реалізації власних ідей.
«Люди отримали відповідні гранти. І для дальшого розвитку свого вони використовують оцей потенціал. Підтримуємо талановиту молодь», — зазначає Сергій Крижановський.
Один із прикладів — підтримка юної мешканки Іллінців, яка займається хореографією. Завдяки можливостям для професійного розвитку вона змогла вдосконалити власні навички, а тепер створює танцювальні постановки.
Ще один проєкт стосується освітнього середовища. Іллінецький ліцей №1 став переможцем конкурсу «Твори добром» та отримав спортивний інвентар. Наразі в закладі триває будівництво підземного укриття, тому встановлення обладнання планують узгодити з майбутнім облаштуванням спортивного комплексу.
Окрему увагу партнери приділяють розвитку туризму. Зокрема, йдеться про популяризацію Іллінецького кратера поблизу села Лугова та співпрацю з місцевими культурними установами.
Підтримку отримують також культурні події, пісенні колективи, конкурси та дитячі футбольні турніри.
Серед таких заходів Сергій Крижановський згадує міжнародний конкурс хорових колективів імені Віталія Ілеча Іжельського, до проведення якого також долучалися партнери.
Водночас одним із важливих напрямів спільної роботи залишається підтримка українських військових.
Іллінці, які створюють своє майбутнє
Сьогодні Іллінецька громада відкривається через різні історії. Це унікальна геологічна пам’ятка, яка привертає увагу дослідників і туристів, школярі, які конструюють роботів і опановують технології, люди, які створюють простір підтримки для ветеранів та їхніх родин, а також місцеві ініціативи, що допомагають розвивати освіту, культуру і спорт.
Усі ці напрями об’єднує прагнення мешканців діяти, співпрацювати та створювати нові можливості для своєї громади.
Адже майбутнє міста формується не одним рішенням і не за один день. Воно складається з конкретних справ, партнерств та ініціатив людей, які вже сьогодні працюють заради змін.