Україна залишається одним із ключових аграрних виробників Європи за площею сільськогосподарських земель, обсягами виробництва та експорту продукції. Особливе місце в аграрному секторі посідає Вінницька область, яку традиційно вважають одним із найбільш аграрних регіонів країни.
Однак російські атаки на портову інфраструктуру та ускладнення морської логістики вже позначилися на українському аграрному експорті. Внаслідок цього знижуються закупівельні ціни на зерно, а виробники стикаються з дедалі більшими фінансовими труднощами.
Про ситуацію в аграрному секторі та можливі економічні наслідки розповів «33 каналу» доктор економічних наук, колишній керівник області, лідер Громадського об’єднання «Ми – Вінничани» Валерій Коровій.
За його словами, торік Україна виробила близько 60 мільйонів тонн зерна. Приблизно 80% цього обсягу традиційно спрямовується на експорт, оскільки внутрішній ринок не здатний спожити всю вироблену продукцію.
«Передусім йдеться про пшеницю та кукурудзу. Значна частина продукції олійно-жирової промисловості, зокрема переробки соняшнику та ріпаку, також орієнтована на зовнішні ринки», – зазначив Валерій Коровій.
Через проблеми з морськими перевезеннями українські виробники змушені шукати альтернативні маршрути для експорту. Водночас пропускна спроможність залізничного та автомобільного транспорту суттєво поступається можливостям морських портів. Як наслідок, на кордонах виникають черги, а елеватори поступово переповнюються.
Ціни на зерно падають
Складнощі з експортом уже вплинули на закупівельну вартість зерна. За словами Валерія Коровія, ціна пшениці знизилася приблизно до 4500 гривень за тонну без ПДВ та до 6000 гривень із ПДВ.
На тлі подорожчання пального, добрив та інших виробничих ресурсів така ситуація створює серйозні ризики для аграрного сектору. Найбільш вразливими можуть виявитися невеликі підприємства та фермерські господарства, які не мають значних фінансових резервів.
Водночас експерт наголошує: попри втрати аграрного сектору, говорити про економічний крах України через скорочення експорту зерна немає підстав.
За оцінками Національного банку України, на які посилається Валерій Коровій, через обмеження експорту зернових держава може недоотримати до 2 мільярдів доларів валютної виручки. Втім, ці втрати, за його словами, не повинні критично вплинути на курс гривні чи загальну стабільність фінансової системи.
Натомість для самих аграріїв ситуація може бути значно складнішою.
Великі агрохолдинги мають більше можливостей для мінімізації збитків. Вони володіють або користуються власними елеваторами, мають переробні потужності, а частина підприємств також розвиває тваринництво. Це дозволяє створювати додану вартість та частково компенсувати втрати від падіння цін на сировину.
Малі фермерські господарства таких можливостей часто не мають.
Фермерам може знадобитися пряма підтримка
Окремим викликом залишається збір нового врожаю. За словами Валерія Коровія, торік через несприятливі погодні умови частину кукурудзи не вдалося зібрати вчасно. Цьогоріч деякі невеликі господарства можуть зіткнутися з нестачею коштів навіть на збирання, сушіння та зберігання продукції.
У такій ситуації частина фермерів може опинитися перед непростим економічним вибором: витрати на збирання врожаю можуть перевищити потенційний прибуток від його продажу.
Експерт вважає, що державі необхідно заздалегідь визначити господарства, які найбільше потребують допомоги, та розглянути можливість прямої фінансової підтримки.
Йдеться, зокрема, про дотації, які дали б змогу аграріям зібрати врожай і уникнути банкрутства.
«Говорять про безвідсоткові кредити, але навіть їх потрібно повертати. Якщо фермер уже зазнає збитків, додаткові кредитні зобов’язання проблему не вирішують», – наголосив Валерій Коровій.
На його думку, підтримка малих аграрних підприємств має стати одним із пріоритетів для уряду, профільних міністерств та регіональної влади.
Залізниця та автошляхи не замінять морські порти
Ще одним серйозним викликом залишається пошук альтернативи морським шляхам експорту. За оцінками експертів, автомобільним та залізничним транспортом Україна зможе вивезти лише близько 60% від попередніх обсягів аграрної продукції.
Це означає, що значна частина зерна та іншої сільськогосподарської продукції залишатиметься всередині країни. Така ситуація може посилити навантаження на елеватори та призвести до подальшого зниження закупівельних цін.
Саме тому, переконаний Валерій Коровій, Україні необхідно не лише шукати нові логістичні маршрути, а й активніше розвивати внутрішню переробку аграрної продукції.
«Потрібно думати, як цю продукцію переробити і як врятувати малі агропідприємства від банкрутства», – підсумував експерт.
Ситуація в аграрному секторі найближчим часом значною мірою залежатиме від можливостей України забезпечити стабільну логістику, підтримати малих виробників та створити додаткові можливості для переробки продукції всередині країни. Для Вінниччини, де аграрний сектор є одним із ключових напрямів економіки, ці питання мають особливе значення.