Понад десять років він працював провідником, долав тисячі кілометрів залізничними маршрутами та зустрічав сотні пасажирів. Сьогодні 52-річний Андрій замість залізничного вагона несе службу на державному кордоні України. Його історія — про зміну професії, відповідальність і бажання бути корисним країні під час війни.
Про це повідомляє Могилів-Подільський прикордонний загін.
Залізниці Андрій присвятив понад десять років свого життя. За цей час побував у різних куточках України, зустрів чимало людей та переконався, що робота провідника — це не лише перевірка квитків і обслуговування пасажирів, а й нічні зміни, постійна увага та готовність діяти в непередбачуваних ситуаціях.
З початком повномасштабного російського вторгнення звичний ритм життя чоловіка змінився. Залізничники стали важливою частиною логістичного забезпечення країни. Андрій також долучився до перевезень військовослужбовців і військової техніки.
Згодом чоловік вирішив присвятити себе захисту держави. У 2025 році він підписав контракт із Державною прикордонною службою України.
Нині Андрій проходить службу на Вінниччині, в автомобільному пункті пропуску «Могилів-Подільський». Тут він одним із перших зустрічає подорожуючих, які перетинають державний кордон.
За словами прикордонника, попри відмінності між залізничною справою та прикордонною службою, ці професії мають дещо спільне — постійне спілкування з людьми.
«Колись я першим зустрічав пасажирів, які заходили до вагона, а сьогодні — подорожуючих на кордоні. Мені завжди подобалося працювати з людьми, і я радий, що це залишилося незмінним. Адже іноді достатньо щирої усмішки чи кількох добрих слів, щоб підняти людині настрій і зробити її дорогу трішки приємнішою», — розповідає Андрій.
Роки роботи на залізниці залишили чоловікові чимало теплих спогадів і друзів, із якими він досі підтримує зв’язок.
З нагоди Дня залізничника Андрій передає вітання всім працівникам галузі. Насамперед бажає їм миру та безпеки, адже під час війни кожен вихід у рейс пов’язаний із додатковими ризиками, а робота залізничників потребує не лише професіоналізму, а й мужності.
Прикордонник бажає, щоб усі маршрути були безпечними, а кожна поїздка завершувалася щасливим поверненням додому.
