У Вінниці відбулося регіональне обговорення проєкту нового Цивільного кодексу України за участю Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука. До дискусії долучилися науковці, судді, практикуючі юристи та студенти.
Повідомляє видання “Вінниця Преспоінт”.
Під час зустрічі говорили про оновлення цивільного законодавства, захист приватності, цифрові права, гарантії для військовослужбовців та правила, які можуть визначати повсякденне життя українців у майбутньому.
Нові правила для цифрового життя
Чинний Цивільний кодекс України ухвалили у 2003 році. За цей час суттєво змінилися способи спілкування, роботи, покупок і фінансових операцій. Значна частина повсякденного життя перемістилася в цифровий простір.
Руслан Стефанчук наголосив, що законодавство має відповідати сучасним реаліям і враховувати розвиток технологій.
«Чи змінилося ваше життя порівняно з 2003 роком? Достатньо дістати з кишені смартфон і зрозуміти, що 80% нашого життя перейшло в цифровий простір. У чинному кодексі досі є норма, яка гарантує право на таємницю телеграфних повідомлень — молодь уже й не пам’ятає, що це таке. Натомість нові інститути не мають належного правового закріплення. Право повинно відповідати реаліям суспільства, а не відставати від них», — зазначив Голова Верховної Ради.
За його словами, розвиток штучного інтелекту та цифрових технологій порушує нові питання щодо приватності, персональних даних, цифрових активів та ідентичності людини в інтернеті.
«Супермаркет правових можливостей»: що пропонують змінити
Робота над проєктом нового Цивільного кодексу тривала майже шість років із залученням українських правників. Однією з основних ідей документа автори називають орієнтацію на людину та її свободи.
Руслан Стефанчук описав запропоновану концепцію як «супермаркет правових можливостей», у якому громадяни зможуть самостійно обирати моделі поведінки відповідно до власних інтересів.
«Наша загальна філософія — зробити з кодексу “супермаркет правових можливостей”, де будь-який громадянин може обрати ту модель поведінки, яка найкраще відповідає його інтересам. Ми також закладаємо новий принцип: усе, що не є публічним, є приватним», — пояснив він.
Серед запропонованих нововведень — правове регулювання цифрового образу людини, цифрової приватності, персональних даних та цифрових активів.
«Сьогодні YouTube-акаунт чи сторінка в соцмережах у деяких людей вартують дорожче за їхні матеріальні статки. Ми вводимо поняття цифрового образу, цифрової приватності та захисту персональних даних. Є дві речі, які відрізняють людину, — це репутація і приватність, і ми повертаємо їх під надійну правову охорону», — сказав Стефанчук.
Окремі гарантії для військових і право на інформаційний спокій
Проєкт нового кодексу передбачає зміни, що стосуються військовослужбовців і ветеранів. Зокрема, пропонують запровадити особливий цивільно-правовий статус для захисників України та спростити окремі процедури встановлення юридичних фактів.
Ще один напрям — репродуктивні права. У документі йдеться про можливість відкладеного батьківства для військовослужбовців.
Також автори проєкту пропонують закріпити право на інформаційний спокій. Воно має захищати приватний час людини від робочих повідомлень і комунікацій у позаробочий час та вихідні дні.
Оновлення передбачені й у сфері речового права. Зокрема, планують врегулювати правовий статус паркомісць, криптовалют, 3D-об’єктів і космічних об’єктів. Для позначення фактичного утримання речі пропонують використовувати термін «посідання».
Коли можуть запрацювати нові правила
Попри масштаб запропонованих змін, ухвалювати новий Цивільний кодекс поспіхом не планують. Регіональні обговорення документа вже проводили у Харкові, Дніпрі, Одесі та Вінниці.
За словами Руслана Стефанчука, після ухвалення кодексу необхідно передбачити перехідний період, щоб суди, юристи та бізнес могли підготуватися до нових правил.
«Ми плануємо, що цей кодекс буде введено в дію через рік після завершення правового режиму воєнного стану. Цей термін необхідний для того, щоб і суди, і юристи-практики, і бізнес мали можливість адаптуватися до нових правил, а ми — усунути всі можливі неузгодженості», — зазначив Голова Верховної Ради.
Водночас остаточний текст документа ще може змінитися під час доопрацювання. Регіональні зустрічі покликані зібрати запитання, зауваження та пропозиції від правників, науковців і громадськості.
