У Погребищенській громаді продовжують знайомити жителів із маловідомими сторінками історії палацу Тишкевичів у Спичинцях. Цього разу увагу приділили головній бальній залі, яка завдяки унікальному розташуванню дзеркал і світла створювала вражаючі оптичні ілюзії та захоплювала гостей ще у XIX столітті.
На сторінці «Культурна спадщина Погребищенської громади» розповіли про одну з найефектніших особливостей палацу графа Генрика Тишкевича у Спичинцях — головну парадну залу, де архітектурні рішення поєднувалися з мистецтвом оптичних ілюзій.
За інформацією авторів публікації, під час оформлення бальної зали граф використав відомий у європейських палацах прийом, який отримав назву «дзеркальний обман». Для цього до маєтку доставили великі кришталеві дзеркала у позолочених рамах, виготовлені в європейських майстернях.
«Місцеві майстри встановлювали їх на протилежних стінах не випадково, а під чітко вивіреним, майже ювелірним математичним кутом. Цей архітектурний секрет створював неймовірний оптичний ефект, стираючи межі реального простору», — йдеться у дописі.
Особливе враження зала справляла у вечірній час. Коли у багатоярусних кришталевих люстрах і настінних бра запалювали сотні свічок, їхнє світло безліч разів відбивалося у дзеркалах. Завдяки цьому виникала ілюзія нескінченного світлового коридору, а сама зала здавалася значно просторішою, ніж була насправді.
Як зазначають автори сторінки, для місцевих жителів, які могли спостерігати за панськими балами крізь високі вікна палацу, така картина виглядала майже містичною. Водночас навіть гості з Європи, які відвідували маєток, захоплювалися поєднанням світла, скла та архітектурної майстерності.
Історія бальної зали є ще одним свідченням того, що палац Тишкевичів у Спичинцях був не лише осередком світського життя, а й прикладом використання передових для свого часу європейських архітектурних та дизайнерських рішень.
Водночас описані особливості інтер’єру ґрунтуються на матеріалах, опублікованих на сторінці «Культурна спадщина Погребищенської громади», яка популяризує історію та культурну спадщину регіону.