Затримки платежів із місцевих бюджетів пов’язані з нестачею коштів на єдиному казначейському рахунку, попри те, що окремі громади Вінниччини перевиконують власні бюджети. Причинами ситуації стали дефіцит державного бюджету, недостатні обсяги міжнародної допомоги та невиконання Україною частини зобов’язань перед європейськими партнерами.
Про це повідомляє видання «33 канал» із посиланням на доктора економічних наук, колишнього голову Вінницької облдержадміністрації та лідера громадської організації «Ми – Вінничани» Валерія Коровія.
Чому виникли затримки платежів
За словами Валерія Коровія, ситуація з казначейськими платежами є наслідком серйозного дефіциту ліквідності в бюджетній системі України. Він пояснює, що Державне казначейство обслуговує як державні, так і місцеві бюджети, а кошти проходять через єдиний казначейський рахунок.
Наразі заявок на фінансування значно більше, ніж коштів, які фактично є на рахунку. Через це частина платежів не проходить, хоча на рахунках громад обліковуються відповідні бюджетні призначення.
Економіст звертає увагу, що у Вінницькій області виконання місцевих бюджетів становить близько 120%. Тобто надходження перевищують заплановані показники на 20%. Водночас це не гарантує своєчасного фінансування всіх видатків, оскільки кошти перебувають у загальній казначейській системі, де виник дефіцит ліквідності.
Яких коштів бракує державному бюджету
Однією з причин бюджетної кризи Валерій Коровій називає недостатні обсяги міжнародної фінансової підтримки. За його словами, зміна підходів США до допомоги Україні збільшила фінансове навантаження на європейських партнерів.
Водночас отримання частини допомоги Європейського Союзу залежить від виконання Україною визначених зобов’язань. Ідеться, зокрема, про зміни у правовій системі, судочинстві, боротьбі з корупцією та забезпеченні прозорості ухвалення рішень.
На думку економіста, невиконання частини цих вимог затримує надходження передбаченого фінансування. Він також вказує на незбалансованість державного бюджету, в якому частина запланованих видатків не була належним чином забезпечена фінансовими ресурсами.
За оцінкою Валерія Коровія, ситуація може потребувати перегляду бюджетних видатків, зокрема їх скорочення порівняно з початковими планами.
Які видатки фінансують першочергово
Через нестачу коштів уряд визначив пріоритетні напрями фінансування. Насамперед це оборона, соціальні виплати та інші захищені статті бюджету. Водночас платежі за частиною інших зобов’язань можуть затримуватися.
Це створює труднощі для органів місцевого самоврядування, які мають забезпечувати роботу комунальної інфраструктури, підготовку до опалювального сезону, освітній процес і виконання укладених договорів.
Як зазначає Валерій Коровій, затримки можуть стосуватися розрахунків із підрядниками за вже виконані роботи. У такому разі підприємства ризикують несвоєчасно отримати кошти, що може вплинути на виплату заробітної плати працівникам та подальші розрахунки з іншими контрагентами.
Економіст також не виключає судових позовів від підрядних організацій, якщо громади не розрахуються за виконані роботи. Однак навіть рішення судів, за його словами, виконуватимуться залежно від наявності коштів.
Чи є затримки платежів політичним тиском на громади
Валерій Коровій не погоджується з твердженнями, що обмеження казначейських платежів використовують як інструмент політичного тиску на окремих міських голів.
На його переконання, проблема має системний характер і стосується громад незалежно від їхнього розміру. Водночас більші міста можуть гостріше відчувати наслідки затримок через значну кількість укладених договорів і масштабні бюджетні зобов’язання.
Економіст наголошує, що підготовку до опалювального сезону та захист критичної інфраструктури необхідно було планувати завчасно, коли платежі здійснювалися без нинішніх обмежень.
Він також закликає державну владу та органи місцевого самоврядування уникати політичних звинувачень і зосередитися на пошуку спільних рішень в умовах війни.
Якими можуть бути наслідки для економіки
За прогнозом Валерія Коровія, певне поліпшення ситуації до кінця року можливе завдяки додатковій міжнародній допомозі. Однак навіть за такого сценарію наслідки бюджетного дефіциту можуть відчуватися й у 2027 році.
Серед ризиків економіст називає збільшення заборгованості за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги. Якщо приватні підприємства вчасно не отримуватимуть оплату за договорами, це може призвести до затримок зарплат, скорочення ділової активності та зменшення обсягів продажів.
Водночас Валерій Коровій зазначає, що захищені бюджетні видатки, зокрема пенсії, субсидії та соціальні виплати, мають фінансуватися першочергово.
Серед можливих сценаріїв розвитку подій він розглядає як поглиблення кризи неплатежів, так і часткову стабілізацію за умови надходження додаткової допомоги від європейських партнерів.
На думку економіста, для подолання проблеми необхідні збалансування державного бюджету, виконання міжнародних зобов’язань України та відкритий діалог між владою, бізнесом і суспільством.