Директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов заявив, що запропонований формат реформування ДБР може фактично зруйнувати роботу установи та поставити під загрозу розслідування сотень тисяч кримінальних проваджень.
В інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» він зазначив, що висновки аудиту діяльності Бюро підтвердили його спроможність повною мірою виконувати покладені законом функції. За словами Сухачова, з кінця 2025 року активізувалася кампанія, спрямована на зміну нинішньої моделі роботи ДБР.
Керівник Бюро припустив, що критика діяльності відомства може бути пов’язана з незадоволенням окремих фігурантів кримінальних проваджень, які, за його словами, через медіаресурси просувають ідею необхідності масштабної реформи. Він також зазначив, що відповідні меседжі поширюються не лише в українському інформаційному просторі, а й серед європейських партнерів.
Сухачов наголосив, що ДБР підтримує зміни, спрямовані на вдосконалення роботи відомства, однак виступає проти реформ, які можуть мати приховані цілі. Він нагадав, що вимоги Європейського Союзу передбачають проведення комплексного огляду інституційного забезпечення Бюро, а не його повне перезавантаження.
За словами директора ДБР, аудит, проведений Рахунковою палатою, завершився у червні 2026 року. Він пояснив, що саме цей орган здійснював перевірку через відсутність фінансування на залучення міжнародних аудиторів, а також через наявність у ДБР матеріалів із обмеженим доступом.
Сухачов повідомив, що за результатами перевірки ДБР отримало позитивну оцінку. Висновок аудиту містить рекомендації щодо вдосконалення окремих процесів для уряду, парламенту та самого Бюро, однак підтверджує, що відомство здатне ефективно виконувати свої функції.
Окремо директор ДБР застеріг від можливих наслідків масштабної атестації всіх працівників у разі проведення реформи. За його словами, це може призвести до фактичної зупинки близько 372 тисяч кримінальних проваджень, оскільки співробітники будуть змушені проходити переатестацію замість проведення слідчих дій та експертиз.
Він також заявив, що значна частина членів профільного парламентського комітету поділяє позицію про недоцільність реформування ДБР під час воєнного стану, оскільки це може негативно вплинути на забезпечення правопорядку, зокрема у Збройних силах України.
Нагадаємо, у спільній заяві єврокомісарки з питань розширення Марти Кос та віцепрем’єр-міністра України Тараса Качки, оприлюдненій у грудні 2025 року, йшлося про необхідність комплексного перегляду інституційної структури ДБР відповідно до європейських стандартів. Згодом Президент Володимир Зеленський доручив підготувати пропозиції щодо оновлення Бюро, а уряд повідомив, що законопроєкт про реформу планують внести до Верховної Ради наприкінці 2026 року.
Наразі у парламенті зареєстровано три варіанти Антикорупційної стратегії, які передбачають різні підходи до перезавантаження ДБР, зокрема із залученням міжнародних експертів до кадрових процедур.