Питання можливого запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців знову стало предметом активних обговорень. Після заяв народного депутата Ярослава Железняка про необхідність виконання зобов’язань перед Міжнародним валютним фондом, а також підтримки Вінницькою міською радою звернення підприємців щодо недопущення введення ПДВ для ФОПів, тема набула нового резонансу. Повідомляє Політична арена Вінниччини.
Йдеться не лише про зміну податкової ставки, а про потенційну зміну всієї моделі функціонування малого бізнесу. Частина експертів вважає, що це може сприяти детінізації та зростанню бюджетних надходжень. Інші ж застерігають: різке впровадження ПДВ здатне призвести до згортання діяльності невеликих підприємців і розширення тіньового сектору.
Зобов’язання перед МВФ
За словами Ярослава Железняка, вимоги МВФ щодо змін у податковій політиці залишаються актуальними та мають бути виконані до кінця березня 2026 року. Серед них — скасування пільги на посилки до 150 євро, запровадження ПДВ для ФОПів, закріплення 5% військового збору на постійній основі та ухвалення закону про оподаткування цифрових платформ.
Водночас наразі вдалося лише підвищити ліміт обов’язкової реєстрації платником ПДВ з 1 до 4 мільйонів гривень.
Позиція бізнесу: ризик тінізації
Голова Спілки підприємців «Стіна» Олександр Печалін переконаний, що ініціатива насамперед вдарить по малому бізнесу.
«Фактично ми бачимо не скасування ідеї, а її перенесення. Це означає, що бізнес живе в режимі невизначеності — правила можуть змінитися в будь-який момент», – каже Олександр Печалін.
За його словами, держава зосереджується на ФОПах, тоді як значні обсяги тінізації пов’язані з контрабандою, масштабними будівельними проєктами та великим бізнесом із надприбутками.
Він наголошує, що запровадження ПДВ означатиме суттєве зростання адміністративного навантаження: складніший облік, додаткові витрати на бухгалтерію, ризики блокування податкових накладних. Для мікробізнесу навіть тимчасове блокування обігових коштів може стати критичним.
«Будь-яке посилення податкового навантаження без паралельного спрощення адміністрування може стимулювати частину бізнесу працювати неофіційно».
Також він підкреслює важливість стабільності податкових правил:
«Підприємцям важливо не стільки зниження ставки, скільки стабільність правил. Прогнозованість — це головна цінність для малого бізнесу».
Думка міської влади
Заступник вінницького міського голови Владислав Скальський зазначає, що йдеться про глибшу трансформацію економічної моделі.
«Запровадження ПДВ для ФОПів — це не просто зміна одного податку. Це структурна трансформація всієї моделі малого підприємництва, і її наслідки будуть відчутними як для бізнесу, так і для держави та місцевих громад».
За його словами, держава прагне розширити базу ПДВ, зменшити можливості дроблення бізнесу та підвищити прозорість оборотів. Крім того, це питання пов’язане з міжнародними домовленостями та фіскальною стійкістю країни.
Водночас він застерігає, що для малого бізнесу ПДВ означає не лише 20% податку, а й ускладнення адміністрування, касові розриви та ризики блокування накладних.
«Якщо передбачити поступовий перехід, достатньо високий поріг обов’язкової реєстрації платником ПДВ, максимально спрощене адміністрування для мікробізнесу та реальні гарантії проти блокування накладних — система зможе адаптуватися еволюційно. Якщо ж запровадження буде швидким і жорстким, без компенсаторів і перехідного періоду, ризик тінізації буде високим».
Він також повідомив, що мінімальний річний оборот для обов’язкової реєстрації платником ПДВ планують підняти до 4 млн грн, однак ухвалення відповідного закону може бути складним.
Позиція економіста
Доктор економічних наук Валерій Коровій наголошує, що ПДВ є одним із найскладніших податків в адмініструванні, особливо для малого бізнесу.
«Це автоматично потягне додаткові витрати для підприємців, пов’язані з веденням обліку та звітності. Для малого бізнесу це суттєве навантаження», — пояснює Валерій Коровій.
На його переконання, посилення податкового тиску може спричинити закриття частини підприємців або їхній перехід у тінь.
«Ми матимемо закриття значної кількості суб’єктів малого бізнесу, які або працюватимуть “по-чорному”, або взагалі припинять роботу. Це і є тінізація економіки».
Економіст вважає, що в умовах війни держава має знімати бар’єри для розвитку приватної ініціативи, а не посилювати їх.
«Не потрібно затягувати зашморг. Потрібно знімати бар’єри на шляху розвитку приватної ініціативи. Сьогодні нам важливо думати про те, як не заганяти економіку в тінь».
Він також зауважив, що зловживання великого бізнесу потрібно вирішувати точковими інструментами контролю, не підриваючи саму ідею спрощеної системи оподаткування.
«Якщо зменшиться кількість підприємців на спрощеній системі, це означатиме скорочення надходжень єдиного податку. А це вже прямий удар по місцевих бюджетах», — підсумував Валерій Коровій.
Коментар бухгалтера
Бухгалтер із 14-річним стажем Олена зазначає:
«МВФ зняв рекомендації щодо ПДВ для ФОПів. Йдеться про те, що питання оподаткування доходів фізичних осіб, зокрема у контексті платформ типу OLX, та військового збору планують впроваджувати орієнтовно з 2027 року. На 2026 рік відповідальність фактично знімається.
Паралельно змінюють пункт Податкового кодексу щодо обов’язкової реєстрації платником ПДВ. Ліміт планують збільшити з 1 мільйона гривень до 4 мільйонів гривень. Це правильне рішення, тому що цей показник давно не відповідає реальності».
Вона пояснює, що для ФОПів третьої групи, які вже є платниками ПДВ, принципово нічого не зміниться — вони й надалі подаватимуть декларацію та реєструватимуть податкові зобов’язання. Ті ж підприємці, чий обіг не перевищуватиме 4 млн грн, не будуть зобов’язані ставати платниками ПДВ.
«Загальна позиція полягає в тому, що потрібно залишити ставку третьої групи і не тиснути на малий бізнес, адже найбільше страждають прості підприємці».
Таким чином, дискусія щодо ПДВ для ФОПів виходить за межі суто податкового питання. Вона стосується балансу між фіскальною стабільністю держави, міжнародними зобов’язаннями та збереженням життєздатності малого бізнесу.
Вирішальним стане не лише сам факт запровадження змін, а механізм їх реалізації та наявність реального діалогу між державою і підприємцями.