У Вороновицькій громаді живе священнослужитель Михаїл, який поєднує духовне служіння з давнім родинним захопленням — бджільництвом. Сьогодні на його пасіці налічується близько 50–60 бджолиних сімей. Любов до цієї справи він перейняв від батька, а той — від свого батька.
Вороновицька територіальна громада розповіла історію отця Михаїла на своїй офіційній сторінці, передає Вінницький район онлайн у четвер, 19 листопада.
Від дитячої допомоги до власної пасіки
Михаїл народився 22 січня 1968 року в селі Жирова на Львівщині. У 1975 році його родина переїхала до Ходорова, де хлопчик пішов до школи.
У сім’ї тримали пасіку, тому ще змалку він допомагав батькові доглядати за бджолами. Щоправда, тоді це заняття не надто його захоплювало. Як і більшість дітей, він більше хотів проводити час із друзями.

Згодом ставлення до бджільництва змінилося. Родинна справа перетворилася на власне захоплення, якому отець Михаїл приділяє чимало часу.
Традиція пасічництва в його родині передається кількома поколіннями: пасіку тримав дідусь, продовжив батько, а тепер нею займається Михаїл.
Сам виготовляє вулики та обладнання
Нині на пасіці священнослужителя близько 50–60 бджолиних сімей. Він сам виготовляє вулики, рамки та інші необхідні для роботи речі.
Столярної справи навчився ще в юності, коли допомагав батькові. З роками вдосконалив навички й тепер багато роботи виконує власноруч.
До захоплення долучилася і дружина отця Михаїла. Вона також полюбила бджільництво та допомагає чоловікові доглядати за пасікою. Так родинна традиція стала спільною справою подружжя.

Від медичного училища до духовного служіння
Після восьмого класу Михаїл вступив до Бориславського медичного училища, де здобув фах фельдшера. Після навчання два роки служив у радянській армії.
Згодом вступив до Київської духовної семінарії. Із 1990 року розпочав духовне служіння, яке спочатку поєднував із навчанням, проводячи богослужіння переважно у великі свята.
Сьогодні у житті отця Михаїла поєднуються священнослужіння, родина та бджільництво. А пасіка залишається справою, до якої він повертається у вільний час і продовжує традицію, започатковану попередніми поколіннями.
Читайте також:

