Близько 400 мільйонів років тому на території сучасної Іллінецької громади сталася подія планетарного масштабу. Тоді із Землею зіткнулося велике космічне тіло, внаслідок чого утворився Іллінецький кратер. Його діаметр сягає близько 7 кілометрів, а вік оцінюють приблизно у 400 мільйонів років. Іллінецьку астроблему вважають однією з найдавніших в Україні.
Кратер розташований за 8 кілометрів на захід від міста Іллінці та приблизно за 40 кілометрів на південний схід від Вінниці. Він лежить на межі Іллінецької та Липовецької міських громад, між селами Лугова, Слобідка, Іваньки та Жорнище.
За однією з версій, космічне тіло розкололося на три частини ще під час польоту. Дві з них, за місцевими переказами, залишилися в селі Лугова, а ще одна — у селі Іваньки, яке нині належить до Липовецької громади.
«Дві частини залишилися в селі Лугова нашої громади, а одна — у селі Іваньки, яке вже належить до Липовецької громади. Коли метеорит зіткнувся із Землею, виникла дуже висока температура — близько 4500 градусів. Після цього земля охолоджувалася протягом семи десятиліть», — розповідає Вікторія Настич, директорка Іллінецького краєзнавчого музею.
Місцеві жителі використовували темно-буру породу для будівництва підмурків і виготовлення жорен. На їх думку камінь добре зберігає тепло і не пропускає холод. А борошно, змелене на таких жорнах, місцеві й досі вважають найсмачнішим.
Досліджувати Іллінецьку астроблему почали ще в XIX столітті. Однак лише у 1973 році геологи Антон Вальтер і Василь Рябенко довели її метеоритне походження. Під час досліджень вони виявили в породах характерні сліди потужного удару, а також вивчали їхній мінеральний склад. Зокрема, увагу дослідників привернув вміст нікелю та кобальту.
Досліджували породу і місцеві науковці.
«Наш земляк, учений Валерій Криводубський, порівняв зразки порід Іллінецького кратера зі зразками з метеоритного кратера на Таймирі. Вони виявилися подібними», — розповідає Вікторія Настич.
Під час досліджень у породах кратера також виявили мікроскопічні частинки алмазів. Ще однією цікавою знахідкою став великий агат розміром 15 на 32 сантиметри. За одними даними, камінь потрапив до колекції Берлінського музею, за іншими — згодом зник.
Навколо кратера ростуть і сучасні легенди. Так відомий вінницький краєзнавець, щоб привабити більше туристів довгий час розповідав байку про те, що у 1996 році кратер нібито відвідав Вільям Свіфт — праправнук Марка Твена та племінник нідерландської королеви. Він працював над книгою «Україна очима американця» й запропонував глибше дослідити походження незвичайних порід. Зокрема, одна з місцевих жительок передала на дослідження камені, на яких нібито можна розгледіти силуети птаха і людської стопи, натякаючи, що вони створені істотами позаземної цивілізації. Та з часом легенда розвіялася.
Втім, космічне походження кратера вже багато десятиліття приваблює сюди туристів, учених, письменників і любителів містики. Кожен знаходить тут щось своє: одні прагнуть розгадати таємниці давнього зіткнення, інші — почути місцеві легенди.
Навіть рослини, що ростуть серед незвичайних порід, стали частиною місцевих історій. Їх збирають для приготування чаїв і відварів, а деякі жителі вірять у їхні особливі цілющі властивості. Наукових доказів того, що ці властивості пов’язані саме з кратером, немає.
Також тут загадують бажання і вірять, що вони неодмінно здійснюються. Іллінецький кратер — це місце, де давня історія Землі переплітається з людськими переказами та місцевими традиціями. І хоча не всі загадки вже мають відповіді, саме вони роблять цю частину Вінниччини особливо цікавою для дослідників і мандрівників
