Із 2014 року підтримує українських військових, займається волонтерством, дбає про пам’ять полеглих захисників і допомагає створювати простір для дітей. Таку діяльність поєднує у своєму житті отець Анатолій Кузнєцов — настоятель храму в селі Михайлівка та очільник територіального осередку ГО «Ми – Вінничани» у Вороновицькій громаді.
Історія Вороновиці — це не лише палаци, храми та архітектурні пам’ятки. Її сьогодення також творять люди, які об’єднуються заради допомоги військовим, збереження пам’яті про загиблих і підтримки наступних поколінь.
Одним із таких людей є отець Анатолій Кузнєцов. Від початку російсько-української війни у 2014 році він їздить на фронт і допомагає українським захисникам. За його словами, потреба в підтримці залишається постійною, адже війна триває, а військовим необхідні ресурси для виконання бойових завдань.
До допомоги долучаються, зокрема, ГО «Ми – Вінничани» та МХП. Підтримка охоплює різні потреби захисників — від пального до участі у фінансуванні ремонту автомобілів.
«А війна в нас не закінчується, війна триває. Тому і допомога завжди потрібна», — наголосив Анатолій Кузнєцов.
Пам’ять про полеглих захисників
Важливим напрямом роботи є також вшанування військових, які віддали життя за Україну. На території храму в Михайлівці облаштували Алею Слави з портретами полеглих захисників.
До створення меморіального простору долучилася ГО «Ми – Вінничани», яка забезпечила основну частину фінансування. Згодом до облаштування алеї приєдналися й місцеві жителі, об’єднавши зусилля заради спільної справи.
За словами отця Анатолія, завдяки спільному внеску вдалося створити місце, де громада може вшановувати пам’ять загиблих воїнів.
Турбота про майбутнє громади
Поруч з Алеєю Слави облаштували дитячий майданчик, створення якого також підтримала ГО «Ми – Вінничани».
Так в одному просторі поєдналися дві важливі складові життя громади: пам’ять про тих, хто захищав Україну, та турбота про дітей, яким належить її майбутнє.
Історія отця Анатолія Кузнєцова та спільних ініціатив у Михайлівці демонструє, як волонтерство, взаємодопомога й активність місцевих жителів допомагають підтримувати військових, зберігати пам’ять про полеглих і створювати нові можливості для громади.