На Липовеччині провели в останню земну дорогу Захисника України Назара Олександровича Рижого. У Героя залишилися дружина Вікторія та дві маленькі донечки.
Про це повідомили на сторінці Липовецької міської ради.
“Назар Рижий народився у селі Кам’янка, яке нині є мікрорайоном міста Липовець. Навчався у Липовецькій загальноосвітній школі №1, пройшов строкову військову службу, а згодом здобув вищу освіту у Вінницькому національному аграрному університеті за спеціальністю інженер-механік.
Із перших днів повномасштабного вторгнення чоловік став на захист України. 25 лютого 2022 року він одним із перших добровольцем вступив до лав територіальної оборони. У той час разом із дружиною Вікторією Назар очікував народження другої дитини.
Згодом захисник вирушив на передову у складі ІІ стрілецького батальйону 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Він служив водієм евакуаційного транспорту та протягом трьох років рятував і евакуйовував поранених побратимів із найнебезпечніших ділянок фронту.
Бойовий шлях Назара Рижого пролягав через гарячі точки Миколаївщини та Донеччини. Ризикуючи власним життям, він робив усе можливе, аби доставити поранених військових до шпиталю. За словами рідних, одного разу після чергового завдання Назар зателефонував додому й зі сльозами радості повідомив, що зміг довезти пораненого побратима живим” – йдеться у повідомленні.
У Липовецькій громаді згадують Назара Рижого як відважного воїна, який із честю виконував свій військовий обов’язок і допоміг врятувати сотні життів. На жаль, після повернення з фронту захисник не зміг уберегти власне здоров’я — війна залишила важкі наслідки, які згодом забрали його життя.
У Назара залишилися мама, дружина та дві маленькі донечки. Родина мала багато планів на майбутнє: разом із дружиною вони придбали будинок, завершували ремонт і мріяли про мирне майбутнє для своїх дітей.
Поховали захисника з військовими почестями на кладовищі мікрорайону Кам’янка. Траурний мітинг відкрила депутатка міської ради Віра Абрамович. Вона висловила щирі співчуття рідним та близьким воїна і наголосила, що кожна втрата захисника є болючою раною для всієї громади.
Чин похорону звершив священник отець Ярослав Кук. Жовто-блакитний прапор, яким була огорнута домовина захисника, передали його матері.
Липовецька громада схилила голови у скорботі та безмежній вдячності перед земляком, який присвятив себе захисту України та порятунку життя побратимів.
Вічна пам’ять і слава Герою України.
