Іллінецька громада попрощалася із Захисником України Едуардом Анатолійовичем Вейдою, який після двадцяти місяців перебування у статусі зниклого безвісти повернувся до рідного дому «на щиті». Про це повідомили в Іллінецькій міській територіальній громаді.
Живим коридором шани жителі громади зустріли полеглого воїна. Із державними прапорами, стоячи на колінах та зі сльозами на очах, земляки віддали останню шану своєму Герою. У молитві та скорботі Едуарда Вейду провели до місця його вічного спочинку.
“Едуард Вейда народився 18 жовтня 1998 року в селі Красненьке у багатодітній родині. Після закінчення місцевої школи здобув професію електрогазозварювальника у професійно-технічному училищі міста Немирова, пройшов строкову військову службу.
У січні 2024 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив номером обслуги станкового гранатомета 6-го гранатометного відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 10-го окремого мотопіхотного батальйону.
18 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Желанне Друге Покровського району Донецької області військовослужбовець зник безвісти. Двадцять місяців його рідні жили між болем і надією, очікуючи звістки. Та, на жаль, сподівання не справдилися.
Едуардові назавжди залишилося 27 років. У нього залишилися батьки, сестра, брат, дружина та маленька донька Емілія, яка більше не зможе обійняти свого батька”, – йдеться у повідомленні.
Провести Захисника в останню путь прийшли рідні, друзі, односельці, бойові побратими, військовослужбовці та представники влади. Заупокійне богослужіння звершив настоятель храму Православної Церкви України отець Володимир, після чого на сільському кладовищі відбувся мітинг-реквієм.
Від імені жителів громади співчуття родині полеглого висловили представники місцевої влади та ветеранської спільноти. Вони наголосили, що подвиг Едуарда Вейди назавжди залишиться у пам’яті громади, а його мужність стане прикладом для майбутніх поколінь.
Присутні вшанували пам’ять полеглого Захисника та всіх загиблих воїнів-земляків хвилиною мовчання. Під три залпи почесної варти та звуки Державного Гімну України Едуарда Вейду поховали на рідній землі. Державний Прапор України, який огортав домовину, представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки передав матері Героя як символ його мужності, честі та відданості Україні.
Іллінецька громада схиляє голови перед подвигом свого Захисника та зберігатиме світлу пам’ять про Едуарда Вейду, який віддав життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність України.
Вічна пам’ять нескореному молодому Герою України.
Фото зі сторінки Іллінецької міської територіальної громади.