Іллінецька громада 10 липня у скорботі попрощалася із Захисником України Ярославом Михайловичем Сиваком, який загинув, боронячи державу від російських окупантів. Сотні людей живим коридором зустрічали полеглого Воїна в Липовці, Іллінцях і рідній Борисівці, ставали на коліна, тримали державні прапори та встеляли його останню дорогу квітами.
Повідомили на сторінці Іллінецької міської територіальної громади.
Ярослав Сивак народився 6 лютого 1981 року в селі Борисівка Іллінецької громади. З дитинства доля випробовувала його: у трирічному віці він втратив батька, а до десяти років виховувався під опікою бабусі. Згодом переїхав до матері в село Озерне Миколаївської області, де продовжив навчання. Після закінчення дев’яти класів здобув фах бухгалтера у Мигійському фаховому коледжі.
Після строкової служби працював на різних роботах. Одним із найяскравіших етапів його життя стала робота екскурсоводом в Одесі, де він із захопленням розповідав людям про історію міста. Рідні та друзі згадують Ярослава як щиру, доброзичливу й відкриту людину, яка завжди була готова підтримати інших.
Найбільшою гордістю Захисника були його сини — Максим і Даніїл. Попри життєві труднощі, він залишався люблячим батьком, який цікавився життям дітей і радів їхнім успіхам.
Із початком повномасштабного вторгнення Ярослав Сивак добровільно став на захист України. 17 червня 2022 року він вступив до лав Збройних Сил України. Служив оператором відділення засобів радіоелектронної боротьби, виконував бойові завдання на Лиманському напрямку, а згодом понад півтора року разом із побратимами стримував ворога на Сумщині.
3 липня 2026 року солдат Ярослав Сивак загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Запсілля Сумської області. До останнього подиху він зі зброєю в руках захищав незалежність і територіальну цілісність України.
Попрощатися з Героєм прийшли рідні, близькі, друзі, побратими, ветерани російсько-української війни, представники влади та жителі громади. У Свято-Миколаївському храмі духовенство звершило чин похорону, після чого траурна процесія вирушила до сільського кладовища, де відбулися мітинг-реквієм та прощання із Захисником.
Іллінецький міський голова Володимир Ящук висловив співчуття родині полеглого Воїна.
«Сьогодні ми прощаємося з людиною, яка у найважчий для країни час зробила свідомий вибір — стати на захист України. Ярослав віддав своє життя за кожного з нас, за мирне майбутнє, за право жити на своїй землі. Його мужність, самопожертва і любов до Батьківщини назавжди залишаться у пам’яті нашої громади. Ми схиляємо голови перед його подвигом і розділяємо невимовний біль родини», — зазначив він.
Голова Спілки учасників АТО та ветеранів інших бойових дій Сергій Стельмащук наголосив, що подвиг Ярослава Сивака має стати нагадуванням для кожного про ціну свободи.
«Сьогодні ми проводжаємо в останню земну дорогу Воїна-Захисника, який боронив нашу землю. Боронив землю від підлого ворога, який вбиває дітей, мирних жителів, військових. Ярослав мужньо захищав всіх нас, виконував бойові завдання. Ми повинні ні на мить не забувати, що в нас війна. Ми повинні об’єднуватись, допомагати нашим воїнам, які знаходяться на лінії оборони, підтримувати родини полеглих Героїв. Вічна пам’ять і слава Герою!», — сказав він.
Присутні вшанували пам’ять Ярослава Сивака хвилиною мовчання. Після заупокійної літії рідні, друзі, побратими та жителі громади поклали квіти до могили Захисника.
Чин поховання завершився з військовими почестями — під звуки Державного Гімну України та військовий салют. Державний Прапор, який огортав труну Героя, від імені Президента України представник першого відділу Вінницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки передав матері полеглого Захисника Любові Миколаївні як символ мужності, честі та відданості її сина Україні.
Світла пам’ять про Ярослава Сивака назавжди залишиться у серцях рідних, друзів, побратимів і всіх жителів Іллінецької громади.
Вічна пам’ять і слава Герою України.
