У селі Селище Гніванської громади на Вінниччині зустріли військовослужбовця Володимира Кропив’янського, який повернувся з російського полону під час обміну 24 квітня. У неволі він провів 19 місяців.
На зустріч захисника прийшли рідні, друзі та мешканці громади. Люди тримали синьо-жовті прапори, кульки та плакати з написами «Вітаємо вдома», «Ти повернув громаді Віру».
Вдома на військового чекала дружина з 5-річним сином та трирічною донькою.
Про це розповідає Вінницький район онлайн з посиланням на Суспільне Вінниця.
Сам Володимир поділився емоціями від повернення додому:
“Після того пекла, що я пройшов, тут крапля свіжого повітря. Дякую, що прийшло стільки людей, для мене це дуже важливо і чуттєво. Моя родина мене чекала, це надавало мені сили”, — сказав захисник.
Місцева жителька Ольга також поділилася своїми враженнями:
“Це дуже важливо, для України, громади, нашого села. Хочеться, щоб таких подій було якомога більше, і всі наші військові повернулись додому і не знали, що таке російські катівні”, — розповіла жінка.
Історія оборонця
Володимир — житель села Селище Гніванської громади. До війська він долучився добровільно 24 липня 2024 року.
Як розповіла його дружина Анастасія, рішення піти на службу він ухвалив самостійно:
“Він самостійно пішов, добровільно. Я його стримувала, бо в нас маленькі діти. Але хочу сказати, що мій чоловік пішов на війну, бо не міг стояти осторонь, бачачи все, що відбувається в нашій Україні. Він бачив біль, втрати й несправедливість цієї війни. До того ж його батько військовий, а мій батько ветеран та інвалід російсько-української війни. І він теж хотів захищати Україну, свою сімʼю”, — розповіла жінка.
Він служив у складі 118 окремої механізованої бригади на Запорізькому напрямку.
“Він там і потрапив у полон. Прослужив десь місяць. 23 вересня 2024 року його взяли в полон. Сказав, що може не виходити на зв’язок до тижня. Але з 20 числа вже не було зв’язку. Я чекала… А 23-го зранку прийшло повідомлення”, — сказала вона.
“Надіслали відео, де він був із закритими очима, обмотаний скотчем”
“Мені написали, що передають привіт, що в нього все нормально. Я подумала, що це побратими. Відповіла, що дякую. А потім написали, що він у полоні. Я думала, що це жарт якийсь дурний. Потім надіслали відео, на відео він був із закритими очима, обмотаний скотчем. І там я вже впізнала, що це він”, — сказала вона.
Підтримкою для родини стали листи від чоловіка, які передав звільнений з полону військовий у березні 2025 року:
“Один зі звільнених передав мені три листи від чоловіка. Він писав, що чекає, любить і що все буде добре, що він повернеться додому. Я знала, що він живий. Це давало сили чекати і рухатися далі”, — сказала вона.
Нині родина мріє знову бути разом і більше не розлучатися.
Фото та відео Вінниця Суспільне.