Загартовування — це не екстрим і не занурення в ополонку «на слабо», а поступовий і контрольований процес, який допомагає організму краще адаптуватися до стресів, холоду та сезонних вірусів. Про користь, ризики й правила холодових процедур репортерам “Новин Вінниці” розповіли лікарка, реабілітолог і чоловік, який загартовується вже понад шість років.
Сергій, військовий пенсіонер, почав моржувати у 2019 році. Каже, що до цього мріяв давно, але через службу не мав можливості. Починав поступово — без різких стрибків температури.
«Після літа ми не припиняли ходити на ставок. Вересень, жовтень, листопад. Просто з кожним місяцем зменшувався час у воді», — розповідає чоловік.
За його словами, у холодній воді достатньо кількох десятків секунд: «Літом можна плавати пів години, а взимку 30 секунд — це вже ефективно для організму».
Найбільші зміни Сергій відчув у самопочутті.
«Раніше зима — і обов’язково ОРЗ. А за останні роки я практично не хворів. Моржування дуже піднімає імунітет», — каже він. Навіть коронавірус, за словами чоловіка, переніс легко — без ускладнень і тривалого відновлення. Окрім купання, Сергій щодня приймає холодний душ: «Замість теплого — холодний. Це вже частина мого ранку».
Реабілітолог і фізичний терапевт Вадим Різан пояснює, що загартовування впливає на організм комплексно — через нервову систему й гормональну регуляцію.
«Холод подразнює рецептори шкіри, і за рахунок нейростимуляції організм краще регулює тонус, покращується кровообіг у проблемних зонах», — зазначає фахівець. Під час холодових процедур відбувається викид кортизолу – гормону, який допомагає прокинутися, зменшує запалення, біль і напругу. За словами Вадима Різана, саме тому багато людей після загартовування відчувають ясність думок і внутрішній спокій.
Водночас він наголошує на важливості правильного входу в холод:
«Дихання допомагає збалансувати нервову систему і не допустити паніки чи стрибка тиску». Починати варто з обтирання холодним рушником або прохолодного душу, поступово знижуючи температуру й збільшуючи тривалість процедур.
Лікарка Олеся Мазяр пояснює загартовування з медичної точки зору як «дозований, передбачуваний і контрольований стрес», який тренує судини та нейроендокринну систему.
«Коли холод очікуваний, організм виділяє невелику кількість гормонів стресу. Центральна нервова система запам’ятовує, що не кожен стрес — це загроза», — говорить лікарка. Саме завдяки цьому загартовані люди легше переносять переохолодження, сезонні віруси та емоційні навантаження.
Фахівчиня радить починати з мінімальних змін:
«Зменшувати температуру води на 1–2 градуси, починати з обливання стоп, поступово переходити вище». Завершувати процедуру варто розтиранням рушником, теплим одягом і гарячим чаєм.
Водночас лікарка застерігає від поширених помилок: різкого зниження температури, загартовування під час загострення хронічних захворювань або холодових процедур після вживання алкоголю.
«Алкоголь розширює судини, а різкий холод змушує їх різко звужуватися — це може призвести до гіпертонічного кризу, інфаркту чи інсульту», — наголошує Олеся Мазяр.
Сам Сергій підтверджує: загартовування підходить не всім.
«Комусь ополонка дає користь, а в когось можуть загострюватися інші хвороби. У такому випадку краще обмежитись холодним душем», — каже він.
Фахівці сходяться в одному: загартовування може стати потужним союзником для здоров’я, якщо підходити до нього без фанатизму, регулярно й з повагою до можливостей власного організму. Холод не має бути викликом — він має бути тренуванням.
