Масштабне дослідження, проведене командою Соціального центру Вінниччини спільно з експертами Освітньої академії UAdvise, проаналізувало життя ветеранів та родин загиблих Захисників і Захисниць України у громадах Вінницької області. Було опрацьовано 1553 валідні анкети через фокус-групи та онлайн-опитування.
Хто став учасниками
• 73,6% — чоловіки, 26,4% — жінки (включно з родинами ветеранів та загиблих)
• Найбільш представлена вікова група — 31–40 років
• Майже 50% отримали статус ветерана у 2023–2024 роках
Інклюзивність залишається проблемною
28% опитаних мають інвалідність, проте доступність послуг у громадах часто формальна:
• проблеми з громадським транспортом
• недоступні тротуари, під’їзди, будівлі
• пандуси «для галочки»
• відсутність зрозумілої навігації та супроводу
Робота та адаптація
• 77,4% вказали на важливість високої зарплати
• 71,7% — зручний графік
• 45,3% — доступність місця роботи
Лише 17% зазначили, що їхнє робоче місце адаптоване під особливі потреби.
Учасники фокус-груп відзначали, що допомога часто існує лише на папері, а психологічна підтримка супроводжується стигмою. Найефективнішими визнають групові формати та підхід «рівний — рівному».
Робота має будуватися не лише на наявності послуг, а на їх реальній доступності та прийнятності. Дослідження стане основою для ухвалення рішень у громадах щодо сервісів, локальної політики та підтримки ветеранів і родин загиблих.
Дослідження відбувалося в межах проєкту «Навчальна програма: Оператори дронів у сільському господарстві», реалізованого ГО «Соціальний центр Вінниччини» за підтримки Українського ветеранського фонду та співфінансування Фонду «Аскольд і Дір», адміністрованого ІСАР Єднання. Публікація не відображає позицію урядів Норвегії та Швеції.
