Українська освіта тримається на людях, які попри війну, тривоги та складні умови продовжують навчати дітей. Народна депутатка Лариса Білозір зазначає, що регулярно спілкується з педагогами округу й добре знає виклики, з якими вони стикаються. Саме тому останні пропозиції профільного парламентського комітету викликали серйозне обурення в освітян.
«Вже кілька днів отримую десятки повідомлень від учителів, директорів шкіл та профспілок. Освітяни стривожені й обурені, і я їх розумію. Бо те, що зараз відбувається навколо останніх бюджетних пропозицій Комітету з питань освіти, прийнятих на засіданні 11 листопада, викликає не просто питання, а серйозне занепокоєння», — ділиться депутатка.
Головні ризики для освіти:
- Збільшення педагогічного навантаження з 18 до 22 годин.
Це фактично +4 уроки щотижня і близько 10 додаткових годин роботи поза класом. Освітяни попереджають: це призведе до перевантаження та зниження якості навчання. - Ймовірне скорочення понад 70 тисяч учителів.
За оцінками, збільшення навантаження може зменшити кількість ставок більш ніж на 22%. Найбільше постраждають сільські школи. - Скасування безстрокових трудових договорів.
До 31 серпня 2026 року педагогів планують перевести на строкові контракти тривалістю 1–5 років. У разі відмови — звільнення. Передбачено і конкурсний відбір на посади.
Білозір наголошує, що такі рішення можуть спровокувати невизначеність у системі, яка й так працює на межі можливостей.
На думку Лариси Білозір, підвищення окладів учителів до рівня трьох мінімальних зарплат — правильний крок, але запропоновані механізми не мають нічого спільного з підвищенням престижу професії, натомість створюють ризики масових звільнень та мультипредметності, що погіршить якість освіти.
«Ми повинні боротися за якісну й доступну освіту, і за вчителя, без якого не буде ні сильної школи, ні сильної держави, але не за рахунок звуження прав освітян та створення невизначеності у системі, яка й так тримається на межі можливого», — наголошує вона.