15 травня Іллінці у скорботі провели в останню земну дорогу свого Захисника — 28-річного Олега Володимировича Шумника, який з перших днів великої війни став на захист України. Жителі громади навколішки та живим коридором шани зустрічали Героя у його рідному селі Володимирівка.
Про це повідомляють на сторінці Іллінецької міської територіальної громади.
Олег Шумник народився 4 вересня 1997 року у люблячій родині. Рідні та знайомі згадують його як щиру, добру, врівноважену та чуйну людину, яка завжди була готова підтримати й допомогти. Після закінчення школи він навчався в Іллінецькому аграрному фаховому коледжі, проходив строкову службу, а згодом свідомо обрав військовий шлях, підписавши контракт.
Повернувшись додому після служби, Олег працював, допомагав родині, здобував освіту та будував плани на майбутнє. Він отримав дві вищі освіти, прагнув розвитку та мріяв про мирне життя поруч із коханою Анастасією. Однак війна перекреслила всі його плани.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Олег без вагань повернувся до лав Захисників України. Службу проходив у лавах Національна гвардія України, разом із побратимами боронив Київщину у найважчі дні російського наступу. Серед військових був відомий за позивним «Шум».
21 квітня 2026 року Олегу Шумнику було присвоєно військове звання сержанта — як визнання його професіоналізму та відданості службі.
Трагічно, що життя Захисника обірвалося під час перебування на лікуванні, коли він приїхав до рідної домівки та своїх найдорожчих людей.
Провести Героя в останню путь прийшли рідні, друзі, побратими, представники влади та жителі громади.
Під час жалобного мітингу перший заступник міського голови Олег Дмитрик висловив співчуття родині полеглого воїна:
«Сьогодні у глибокій скорботі вся наша громада… Проводжаємо в останню дорогу молоду людину, Воїна, у якого попереду мало бути життя, сім’я, щасливе майбутнє… Особливо боляче бачити сьогодні поруч із домовиною гільце та коровай — символи кохання й нового життя, яке обірвалося надто рано…
Щирі слова співчуття батькам, рідним, усім близьким. Терпіння вам, мужності та сил пережити це важке горе. Нехай Господь допоможе вистояти у цій страшній втраті та дарує вам здоров’я. Честь і шана Воїну, мужньому Захиснику України».
Слова підтримки рідним також висловив староста Тягунського старостинського округу Вадим Мурзак, зазначивши, що громада втратила доброго, щирого та працьовитого земляка, пам’ять про якого житиме у серцях людей.
Голова Спілки учасників АТО та ветеранів інших бойових дій Микола Стельмащук наголосив:
«Шановна родино, односельчани, сьогодні ми проводжаємо в останню дорогу нашого Воїна-Захисника. Олег мужньо боронив усіх нас, стояв на захисті свободи та незалежності України. На жаль, війна продовжує забирати наших Захисників не лише на полі бою, а й у мирному житті. Воїну Олегу — слава і вічна пам’ять!»
Зі словами співчуття до рідних звернувся й командир роти, капітан Єгор Лук’янець:
«Для нас Олег назавжди залишиться щирою, доброю та світлою людиною. Він був врівноваженим, відповідальним, завжди готовим підтримати та прийти на допомогу. За час військової служби Олег зарекомендував себе з позитивної сторони. Він розпочинав свій професійний шлях в Нацгвардії солдатом на посаді стрільця. Був направлений на навчання, яке успішно пройшов. По завершенню навчання призначений командиром відділення. Особовий склад поважав його за людяність та справедливість. Він не лише навчав своїх підлеглих, а й був для них прикладом — словом, вчинком, ставленням до служби та побратимів. Олег ніколи не залишався осторонь чужих проблем, завжди підтримував і допомагав. Це велика втрата для всіх, хто його знав і служив поруч із ним. Рідні, прийміть наші щирі співчуття…»
Присутні вшанували пам’ять Захисника хвилиною мовчання, поклали квіти до труни та помолилися за упокій його душі.
Поховали Олега Шумника на сільському кладовищі під звучання Державного Гімну України та військові залпи.
Представник військової частини від імені Президента України, Верховного Головнокомандувача, передав Державний Прапор, яким була огорнута труна Захисника, мамі Героя — Ганні Володимирівні, як символ синової мужності, честі та відданості Україні.
Вічна пам’ять і шана нескореному Захиснику України.
