Козятинська музична школа поповнилася новими музичними інструментами: гітарами, чохлами та комплектами струн. Допомогу передав благодійний фонд Миколи Філонова «Український Альянс» за підтримки БФ «МХП – Громаді».
«Ми дуже зраділи, коли дізналися, що фонд Миколи Філонова надає допомогу. Часто буває, що дитина не має власного інструмента, а шкільні гітари вже у непридатному стані — не тримають стрій, розхитуються струни. Тому поява нових інструментів — справжня радість для викладачів і дітей. Тепер кожен педагог матиме у класі сучасну гітару», — зазначає директорка школи Оксана Тихомирова.
Викладачка по класу гітари Тетяна Гайдучок додає: «Гітара — це інструмент, який одразу відгукується дітям. Вони із задоволенням відвідують уроки, виступають на шкільних концертах і в закладах освіти міста. А коли інструмент якісний і має гарне звучання — це ще більше мотивує дитину до навчання і розвитку слуху».
У школі мистецтв навчається понад 350 учнів, тут діють музичний, хореографічний, художній та вокальний напрямки, серед яких ансамбль гітаристів і танцювальні групи.
Заступниця директорки з навчальної роботи Яна Гуцул подякувала благодійникам та запросила їх на концерт школи:
«Щиро дякуємо благодійному фонду “Український Альянс” за подаровані інструменти. Ми завжди раді такій увазі та співпраці. Запрошуємо вас на наш святковий концерт, щоб почути, як чудово звучать гітари, подаровані вашими руками».
Микола Філонов — випускник цієї ж школи. Свого часу він закінчив сім класів фортепіано у Наталії Запари, одночасно за два роки закінчив п’ять класів гітари у Анатолія Гайдучка та вступив на гітару у Вінницьке музичне училище.
«Я дуже добре знаю що таке не мати можливостей, не мати засобів, але мати мету, мрію та характер. Після музичної школи у Козятині я вступав у Вінницю, маючи саму дешеву гітару на той час. Виготовлену з відходів виробництва та фанери. Вже в музучилищі інші студенти давали мені свої інструменти для виступів на концертах. Не мав я потрібного інструменту й для вступу в Київську консерваторію. Тоді я обрав інший шлях у своєму житті, але я вдячний долі за все. Вдячний всім вчителям, друзям і навіть недоброзичливцям. Всі вони зробили мене сильнішим. А наші діти безумовно повинні мати кращі можливості та краще життя, ніж було в нас. Тому ми повинні продовжувати робити для цього все від нас залежне».