У межах спільного проєкту видання “Політарена” та дослідницької компанії Active Group триває вивчення громадської думки українців. Чергове кількісне дослідження дало відповідь на запитання: яким громадяни бачать ідеального міського голову.
Опитування під назвою «Ідеальний голова громади» провели 14 лютого 2026 року серед 1000 повнолітніх респондентів по всій Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Дані збирали через онлайн-панель SunFlower Sociology методом самозаповнення анкет. Вибірка є репрезентативною за віком, статтю та регіонами. Теоретична похибка не перевищує 3,1%.
Запит на “свого” керівника без скандалів
Результати свідчать: українці очікують від мера поєднання професійності, відкритості та готовності до компромісів. Водночас ключовою вимогою залишається бездоганна репутація та орієнтація на потреби громади.
58,4% опитаних переконані, що ідеальний міський голова має бути без жодних скандалів чи звинувачень. Лише третина готова миритися з публічними скандалами заради високої результативності.
Автори дослідження зазначають, що в образі ідеального мера поєднується запит на «зрозумілого свого керівника» та прагматичне ставлення до досвіду, освіти й конкретних результатів. Йдеться про лідера воєнного і повоєнного часу, здатного ефективно працювати як «на землі», так і в публічному просторі.
Цивільний чи військовий?
Більшість українців воліють бачити на посаді мера представника цивільного сектору. Водночас 20,8% підтримують кандидатуру військового, а майже п’ята частина не змогла визначитися.

Новатор чи досвідчений політик?
У виборі між досвідченим політиком і новатором із новими ідеями суспільство фактично поділилося: 46,5% віддають перевагу досвідченості, 45% — свіжому підходу.

Схожий баланс спостерігається і в питанні освіти: 48,3% обирають практика, для якого диплом не є визначальним, тоді як 45,8% вважають важливою сильну академічну підготовку.

Щодо бізнес-досвіду — також майже паритет. 40,2% хотіли б бачити успішного підприємця, 41,3% — людину без бізнесового минулого. Ще 18,4% не визначилися.

Репутація та прозорість ідеального мера: “чистота” переважає над результатами
У питанні репутації респонденти демонструють найбільш виражене очікування “чистоти”: 58,4% вважають, що ідеальний мер має бути без жодних скандалів і звинувачень.

“Однозначно без скандалів” (34,4%) або “швидше без скандалів” (24,0%). Натомість лише 34,6% готові обрати результативну, але скандальну фігуру. Бачити мера “швидше результативним” хочуть 25,0% або “однозначно результативним” (9,6%).
Комунікація: простота і особистий контакт
Одним із найчіткіших сигналів став запит на зрозумілу комунікацію. 67,9% респондентів очікують, що мер говоритиме простою мовою, без надмірної офіційності.

79% переконані, що міський голова має регулярно зустрічатися з людьми та особисто вислуховувати їхні проблеми. Також більшість підтримує публічність у медіа.


Водночас у протиставленні «надихаючий оратор чи мовчазний практик» перевагу віддали саме практику — 57,9%.

Стиль управління: виваженість і компроміс
70,7% опитаних вважають, що мер має ухвалювати виважені рішення після консультацій, а не діяти поспіхом.

56,8% підтримують гнучкість — готовність змінювати позицію з огляду на аргументи та обставини.

Ще більш виразним є запит на компромісність: 73,1% українців переконані, що міський голова має йти на компроміси заради результату.


Раціональність і локальне визнання
У питанні особистих якостей переважає раціональність — 49,8% обирають «холодний розум», тоді як 42,2% — емоційну чуйність.

На відміну від очікувань до президента, для мера важливіше визнання в межах громади (62%), а не міжнародна впізнаваність.

Дефіцит “ідеальних” кандидатів
Попри сформований запит, значна частина українців не бачить у своїй громаді людини, яка вже відповідає образу ідеального мера. 38,2% прямо заявили, що такої кандидатури немає, ще 19,2% не визначилися.
Лише 13,8% можуть назвати конкретне прізвище, а 28,7% припускають, що така людина є, але не можуть її ідентифікувати.

Дослідники підсумовують: в умовах призупинення активного локального політичного процесу чинні, навіть непопулярні міські голови можуть залишатися безальтернативними через відсутність виразних нових лідерів.

